Каталог статей

Народився 21 березня 1941 року в с. Крупець, Радивилівського району, Рівненської області) – педагог, поет, громадський діяч. 

Закінчив Львівський державний університет, економіст-географ, вчитель. З 1962 року працював літературним редактором обласної газети в місті Суми. У 1963 – 1971 роках – вчитель, заступник директора школи-інтернату в селищі Володимирець на Рівненщині. У 1971 – 1992 роках – завідуючий районним відділом освіти в місті Радивилів (тоді Червоноармійськ). З 1992 року – вчитель Радивилівської школи №2, вчитель-методист. Організатор лікарняної каси в районі, її виконавчий директор, один з лідерів цієї громадської організації в Україні. Член Ради Лікарняних кас України. Неодноразово обирався депутатом районної ради. На слова Євгена Гудими написано гімн Радивилова, чимало пісень, які виконуються художніми колективами. Автор поетичних сценаріїв ряду районних і обласних свят. З віршами друкується в обласній і районній пресі, а також в Інтернеті. Готує до друку збірку поезій. Має державні нагороди.

Богдана Йосипівна Дурда. Народилася 24 травня 1940 р. в місті Бучачі Тернопільської обл. Закінчила Бучацьку ЗОШ №1. Працювала на будовах Донбасу, закінчила Львівський політехнічний інститут, хіміко-технологічний факультет. Працювала інженером-конструктором на Донецькому хімічному заводі і 25 років інженером-конструктором на Тернопільському комбайновому заводі. Деякий час проживала в м. Радивилів. Богдана Йосипівна – рідна сестра відомого в нашому краї лікаря-хірурга Івана Йосиповича Дурди.

Закінчила заочно Вищі курси іспанської мови та Університет мистецтв, факультет живопису і графіки в Москві. Володарка медалі Всеукраїнського фестивалю авторської пісні «Оберіг-93». Її перша персональна виставка відбулася в будинку культури «Ватра» в 1997р., друга в Обласній бібліотеці для молоді. Ілюструвала книжку «А що бачать очка» Марти Чопик. Богдана Йосипівна член обласного літературного об'єднання. Була 5 років головою творчих жінок "Доля".

Авторські пісні та поезії друкувались у газетах та збірках інших авторів. Вісім пісень ввійшли в збірник творів композиторів Тернопільщини «Мелодії тернового поля». У 1998 році пісня пані Богдани "Кроком руш, козаче” увійшла в число переможців обласного конкурсу "Голос серця”. В 1999 році пісня «Марш артилериста», аранжування Михайла Віятика, стала призером в конкурсі маршів для військових при Західному оперативному командуванні у Львові.  Перша окрема збірка поезії Богдани Дурди «На грані» вийшла в 2001 році, 2003р. – "Ріка життя", 2006р. – "Лабіринти долі”, 2008р. – "Дивосвіт”.

поет – лірик, пісняр, гуморист

Василь Йосипович Краснопольський народився 1 січня 1932 р. в селі Башарівці Радивилівського району. Закінчив Крупецьку восьмирічну школу і Бродівське педагогічне училище Львівської області, а потім Харківський факультет організації промислового виробництва Донецького інженерно – торговельного інституту. Працював в школах Дубровицького і Рокитнівського районів, ревізором КРУ у Рівненській обл., завідуючим бджолярською  фермою агрофірми «Зоря» Рівненського району.

Друкував поетичні твори у періодиці. Автор 9 збірок поетичних творів . Написав багато віршів для дітей. Зараз живе на Київщині.

Світлана Адамівна Іваненко – Машкевич народилася 19 січня 1954 року у селі Купище Коростенського району Житомирської області. Випускниця Малинівської СШ Гощанського району Рівненської області та філфаку Рівненського педінституту. З 1974 року вчителює, з 1988 року працює методистом Радивилівського районного відділу освіти. Вірші пише давно, але, тільки тепер відчула особливу потребу – донести їх до широкого загалу. Поезія для неї прихисток від непростої прози життя. Її життєве кредо: "Творчість – найвища потреба розвиненої душі".

Поезія

Оборіна Ангеліна Дем'янівна — багатопрофільна поетеса. Адже віршує й для дітей, і для дорослих, пише інтимну ліри­ку, пісні, гумор, духовні твори. Її друкований доробок уже чи­малий — 10 збірок. Перша кни­га «Голубий сон» вийшла у 1994 році. Вона, як і три на­ступні — "Весельій лучик" (1999). "Зайчик в'яже рука­вички" (2000) та "Сонце в безкозирці' (2004) призначе­на маленьким читачам. А вза­галі почала друкуватись ще у 1965 році, в газетах і журна­лах. У творчому доробку Ангеліни є й книга пісень «Роже­ва мальва» (2000). музику до якої написав композитор Сергій Петросяк. Три інші книги «Подих часу» (2004). «Жінці для щастя потрібно...» (2001) та «Сповідь звичайної жінки» (1999) — це інтимна лірика. А за збірки «Во ім'я Отця і Сина, і Святого Духа» (2002) та «Божа ласка» (2005) поетеса навіть отримала гра­моту від митрополита Володимира. Вже здана в друк 11 книжечка «Колискова для Данилка». Колись Ангеліна Оборіна вела рубрику в газет "Малечі на добрий вечір», а ще — передачу «Що? Де? Коли?» на Львівському ТБ. Дванадцята книга Ангеліни Оборіної «Не всміхнеться вже мамина зірка» - присвячує цю книгу віршів-спогадів своїй найдорожчій матусі Євдокії Іванівні.

Марія Володимирівна Федорович народилася 21 вересня 1949 року в селі Немирівка Радивилівського району. Навчалася в Немирівській 8-ми річній, а згодом Радивилівській школах. Освітянську спеціальність отримала в Бродівському педучилищі та Київському педінституті.38 років пропрацювала на Київщині на педагогічній ниві. Була  вчителем початкових класів, музики та заступником директора з навчально – виховної роботи. Нагороджена значком «Відмінник народної освіти». Має педагогічне звання «Вчитель – методист». З 2010 року – член клубу «Надвечір’я», його музичний керівник. З 2013 року – голова клубу. Після виходу на пенсію /2006/ почала писати вірші. Їх у Марії Володимирівни понад 100. А ще пише музику на свої слова /36 пісень/, які виконують надвечірянці.

Вірші Марії Федорович

Марія Яковчук народилася 28 жовтня 1943 року в с. Пасіки Радивилівського району. У 1951 році Марія Яковчук стала ученицею початкової школи в с. Савчуки, після її закінчення продовжувала навчання у Козинській середній школі Радивилівського району, де закінчила 9 класів. Середню освіту здобувала в середній школі № 1 м. Радивилова. У 1962 році Марія Яковчук успішно закінчила кооперативне училище у м. Рівне, а потім продовжувала навчання заочно в Рівненському кооперативному технікумі.

Після закінчення кооперативного технікуму 1966 році, Марія Яковчук проживає в м. Рівному. Довгий час працювала бухгалтером в допоміжному господарстві громадського харчування. У 1988 році перейшла працювати до комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія».

У свої юні 18 років в 1961 році Марія Яковчук вперше взялася за перо. Нею було написано 20 віршів, які і по сьогодні залишилися на сторінках уже пожовклого блокнота. Змусили взятися за перо Марію Яковчук потрясіння, розлука з першим незабутнім коханням, яке вона пронесе в серці продовж всього життя. Але після цього муза залишила Марію Яковчук і впродовж довгих 28 років тривало її поетичне мовчання. Усі ті роки їй випадали важкі випробування долі. Неодноразово падала, але зібравшись з силами, знову піднімалася, і з допомогою Всевишнього крокувала вперед. В 1989 році в ніч на Благовіщення Марія Яковчук вдруге взялася за перо, і відтоді наполегливо працює на творчій ниві. Вона відвідує літературні студії «Червоні сурми», якою керував Микола Пшеничний, «Сузір'я» під керівництвом Ольги Зеленчук, «Волинські литаври», де був керівником Микола Степаненко.

Шанувальники поетичного слова мали змогу ознайомитися з творами поетеси на сторінках газет «Прапор перемоги», «Хімік», «Зміна», «Рівне», «Золота нива», «10 канал», «За відродження», «Волинь», «Вільне слово», «Дзвін». її твори духовного змісту читачі могли прочитати в часописі «Православний благовісник». Вона автор збірок «Я родом звідти»(1993 р.), «Доля»(1994 р.), «Під сузір'ям Скорпіона»(2000 р.), книжечки спогадів про свого відомого поета-земляка Григорія Чубая(2003 р.).

Творячи поезію для дорослих, в Мари Яковчук зроджується бажання писати вірші для дітей. І в 2001 році виходить з-під пера її перша дитяча збірка «Над веселим водограєм», в 2002 році - «Світить сонечко ясне», 2007 році - «Лебідь і лебідка».

Продовж 2004-2006 років Марією Яковчук були створені альбоми з фотографіями і поетичними творами, в одному з яких висвітлені біографічні штрихи життя і творчості поетеси, а в другому розповідалося про будівництво церкви в селі Башарівка Радивилівського району.

У 2003 році була надрукована двотомна книга «Рівне 720», де поміщено вірш Марії Яковчук «Я родом звідти». А у 2005 році виходить друком «Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини», де подана коротка біографія Марії Яковчук.

Усі поетичні збірки Марії Яковчук поміщені в Інтернеті, доступ до яких є у Рівненській обласній бібліотеці.

У Марії Яковчук співуча душа, її твори мелодійні. Чимало її віршів покладено на музику рівненськими композиторами Тетяною Леус, Анатолієм Андруховим, Андрієм Пастушенком, Петром Кравчуком, Оксаною Онуфрів. Готується до видання пісенник. Марія Яковчук продовжує трудитися на творчій ниві, у неї багато задумів, є бажання написати біографічну повість

    Марія Яковчук народилася 28 жовтня 1943 року в с. Пасіки Радивилівського  району. Автор збірок «Я родом звідти», «Доля», «Під сузір'ям Скорпіона», книжечки спогадів про свого відомого поета-земляка Григорія Чубая, дитячих книжечок:  «Над веселим водограєм», «Світить сонечко ясне»,  «Лебідь і лебідка»