Каталог статей

         Народився 8 березня 1913 року в селі Козин  Радивилівського  району Рівненської області.  В березні 1944 року був призваний на фронт. Після нетривалої підготовки у Воронезькій області був направлений на передову в Карпати   кавалеристом. Біля Берліна  отримав поранення.  Лікувався на території Польщі, у Львові, Миргороді. Довго  лікувався, проте залишився інвалідом ІІ групи.

         У 1948 році фронтовика заарештували й засудили на 5 років позбавлення волі за колишні зв’язки з УПА.  Після звільнення у 1953 році працював кравцем у сільській швейній майстерні. Також працював у колгоспі «Ленінський шлях» на різних роботах. Помер 8 травня 2014 року.

  Нагороди: орден «За мужність», орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, ювілейні медалі.

/Прапор перемоги, 2003, 25 березня/

         Народився 9 листопада 1926 року в селі Дубини Радивилівського району на Рівненщині. В березні 1944 року був призваний на фронті. Вісімнадцятилітнім юнаком потрапив у Прибалтику. Брав участь у боях на річці Німан (Нямунас) у районі Клайпеди.  Служив в мінометній роті, а згодом, освоївши телефонний зв'язок, став зв’язківцем.

         День Перемоги зустрічав в місті Кондава (Латвія). Повернувся в рідне село в 1945 році. Після війни працював  інспектором  Козинського та Демидівського  райфінвідділів, 30 років був комірником у місцевому колгоспі. Проживає в селі Дубини.

        Нагороди: орден Слави ІІІ ступеня, медаль «За відвагу», орден «Вітчизняної війни І ступеня», «За мужність», ювілейні медалі.

/Прапор перемоги, 2011, 18 листопада, № 46/

        Народився 7 січня 1927 року в селі Дубини Радивилівського району Рівненської області. В 1944 році був призваний на фронт. Разом з іншими «західняками» (в основному вихідцями з Львівської області) повезли їх товарняками на Урал,  де навчали військової справи, а згодом – Забайкальський фронт, бої - у Монголії  та  Китаї.

         Після закінчення  війни ще 6 років служив в армії. Додому   повернувся  через півтора року після виходу Указу про звільнення зі строкової військової служби  на початку 1950 року. Працював у Козинському  відділенні «Сільгоспхімії». Помер 25 березня 2014 року.

          Нагороди: медаль «За перемогу над Японією», орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, ювілейні медалі.

/Прапор перемоги, 2010, 21 травня/

          Народився в селі Козин  07.07.1927 року.  Закінчив два класи  Козинської  польської школи.

         В 1944 році забрали в армію в м.Чкалов. Після 2-місячного проходження навчання його відправили на фронт. Попав у місто Нойштадт  /Німеччина/,  Данцинг. Перемога його застала в Нойштадті. Командуючим фронтом був  Рокосовський. Лежав в госпіталі  - далися взнаки голод і холод. Згодом перевели у мінометну частину станції Жмеринка у Вінницькій області.

         Після повернення додому у 1951 році працював міліції в званні лейтенанта в Козині,  Демидівці,  Млинові.   На даний час проживає в селі Козин.

Нагороди:  Медаль «За перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.

/Зі слів Орищука  Івана Михайловича/

      Народилася у 1931 році на хуторі Залісаче Любашівського  району  Волинської області в багатодітній сім’ї. В 1942 році разом з батьком пішла в партизани. В лісі біля села Дольськ  була в партизанах два роки.  Жили в землянках, голод, холод. Іноді люди доставляли хліб. Після визволення  Любашева в 1944 році повернулася  додому.

      Нагороди: орден «За хоробрість, стійкість і мужність в ВВв» /1985 рік/, орден «За мужність», 1999 рік, медаль Жукова /1998 рік/, нагрудний знак «Партизан України 1941-1945».

/Зі слів М.П.Осацької/

        Народився в селі Козин  01.09.1924 року. Закінчив чотири класи польської  школи. Коли почалась війна був вдома з батьками,  допомагав по господарству.  Під час визволення села 19 березня 1944 року  з батьками переховувався в лісі.   Через три дні після визволення  села забрали на війну.  Проходив навчання в Росії в Іванівській області. Воював в Латвії, отримав поранення в Приколе. В госпіталі лежав 6 місяців, тоді перекинули в Ригу. Після визволення Риги в 1945 році служив в Токсово Ленінградської області /30 км від Ленінграда/. Служив з односельчанами Дзьобою Петром, Кондрасем Андрієм, Джулінським Дмитром.

         Після війни з 1951 по 1982 рік працював кіномеханіком в рідному селі. В даний час проживає в селі Козин.

       Нагороди: Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, орден за мужність.

/Зі слів Савчука Василя Петровича/