Каталог статей

      Народився 22 грудня 1922 року в с. Крижі на Тернопільщині. В 1942 році брав участь в обороні Києва. Починаючи з 1944-1945 р.р. визволяв від фашизму Угорщину, Чехословаччину, брав участь у визволенні Німеччини.

      Помер 6 квітня 1995 року.

      Нагороджений медалями:

«За бойові заслуги в Великій Вітчизняній війні»

«За відвагу»

«За взяття Берліну»

«За визволення Праги»

     Написано зі слів дочки, Венжинович Надії Олексіївни.

      Народився 1 травня 1907 року в с. Копані на Рівненщині. В 1944 р. був призваний на фронт. Служив в П’ятому батальйоні танкової бригади. Пройшов дороги визволяючи Польщу і Німеччину. В 1945 році був переведений в 391 стрілецький полк рядовим, демобілізований по наказу 25.09.1949 р. Помер 5 березня 1983 року.

      Нагороджений медалями:

«За перемогу над Німеччиною в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.»

      Ювілейні медалі:

«30 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.»

«25 років перемоги в Великій Вітчизняній війні»

«50 років Збройних сил СССР»

«60 років Збройних сил в СССР»

      Написано зі слів сина, Воронка Василя Григоровича.

      Народився 20 лютого 1926 року в с. Копані на Рівненщині. Воював на Першому Білоруському фронті. Був наводчиком біля міномета, пораненого забрали у госпіталь. Повернувся в рідне село в 1948 році. Помер 2 березня 2005 року.

      Нагороджений орденами:

«За мужність»

«Велика Вітчизняна війна»

     Медалі:

«Георгій Жуков»

«Захиснику Вітчизни»

      Ювілейні медалі:

«60 років Збройних сил в СРСР»

«70 років Збройних сил в СРСР»

«50 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.»

«50 років визволення України»

     Записано зі слів дочки, Воронко Людмили Іванівни.

       Народився 20 лютого 1926 року в с. Копані на Рівненщині. В 1944 році був призваний на Перший Білоруський фронт. Служив в 67 бригаді, танкістом. Повернувся в рідне село в 1950 році. Помер 5 червня 2007 року.

       Нагороджений орденами:

«За мужність»

«Велика Вітчизняна війна»

       Медалі:

«Георгій Жуков»

«Захиснику Вітчизни»

«Ветеран війни»

      Ювілейні медалі:

«50 років визволення України»

«50 років Збройних сил в СССР»

«60 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.»

«30 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.»

«50 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.»

«25 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.»

«60 років визволення України від фашистських загарбників»

       Записано зі слів дочки, Казмірук Лесі Василівни.

      Народився 8 жовтня 1910 року в с. Копані на Рівненщині. В 1944 році був призваний на фронт. Воював в Білорусії  визволяючи міста, брав участь в військових операціях. Був важко поранений у бою. По завершенню війни повернувся в рідне село. Відбудовував зруйновані будівлі. Помер7 липня 1999 року.

     Нагороджений ювілейними медалями:

«25 років перемоги в Великій Вітчизняній війні»

«30 років перемоги в Великій Вітчизняній війні»

«50 років перемоги в Великій Вітчизняній війні»

«60 років перемоги в Великій Вітчизняній війні»

      Написано зі слів сина, Федуна Ананія Романовича. 

      Народився 15 грудня 1907 року в с. Копані на Рівненщині. Служив в Другому Білоруському фронті. Пройшов дорогами, визволяючи Польщу. Найбільш пам’ятним епізодом воєнного життя було визволення Польщі. Німецька армія, відчуваючи близький кінець чинила відчайдушний опір нашим військам. Без запеклих боїв не давався нам жоден крок вперед. 17 січня 1945 р. в одному із таких боїв було поранено. Шість місяців пролежав в госпіталі, де і зустрів День Перемоги. Це був найщасливіший день у житті.

     Помер 22 березня 1994 року.

     Нагороджений медалями:

«За відвагу»

«За бої на Фінляндському фронті»

«За перемогу над Німеччиною»

      Написано зі спогадів ветерана.