Революція гідності. Війна. Рівненщина

Пам'яті загиблих земляків - воїнів АТО



Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі сайту

Пошук

Категорії розділу

Легенди краю [21]
Музейні експозиції [1]
Радивилівщина: час, події, люди [39]
Майстерня слова [20]
Мистецькі грані [15]
Рідне місто моє, тебе я прославляю [13]
Марія Федорович [6]
Герої не вмирають [8]
Вірші Д.Суханова [2]
Наші видання [1]
м.Радивилів [29]
Хотинська сільська рада [7]
Ситенська сільсіка рада [13]
Михайлівська сільська рада [5]
Дружба [36]
Березинівська сільська рада [8]
Боратин [24]
Довгалівка [16]
Башарівська сільська рада [20]
Срібне [10]
Крупець [9]
Бугаївка [4]
Опарипси [3]
Добриводська сільська рада [13]
Теслугів [15]
Пляшівка [11]
Гранівка [7]
Козин [6]
Пустоіванне [15]
Іванівка [17]
Іващуки [5]
Зарічне [3]
Бригадирівка [12]
Немирівська сільська рада [19]
Жовтневе [35]
Підзамче [15]
Копані [6]
Острів [14]
Пляшева [21]
Рідківська сільська рада [17]
Григорій Комар [2]
Сестрятинська сільська рада [10]
Субота, 13.07.2024, 19:47
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Блог Радивилівської міської бібліотеки
"Краєзнавчий гід"

Каталог статей

Головна » Статті » Радивилівщина: час, події, люди

У категорії матеріалів: 39
Показано матеріалів: 31-39
Сторінки: « 1 2 3 4

Сортувати по: Даті
   
 
   23 січня 2013 року, з нагоди 64-ї річниці від дня народження поета Григорія Чубая, в публічно –шкільній бібліотеці с. Березини, був проведений вечір пам’яті «В двадцятий вік не просто жити». В прекрасну зимову днину, коли все людство величає народження Ісуса Христа, вшанувати пам’ять нашого земляка Григорія Чубая прийшли родичі, сусіди, колишня вчителька, односельчани.
     І не просто вшанувати пам’ять, а перегорнути сторінки життя і творчості поета, ще раз відкрити його талант.
     Розпочався захід піснею «Березини- моє рідне село» у виконанні церковного хору Свято-Воскресенської церкви с. Бригадирівка. Ведуча заходу – бібліотекар ПШБ Людмила Іванівна Карлюк розповіла про життєвий шлях Григорія, запрошувала до слова настоятеля церкви отця Василя та сільського голову Юрія Андрійовича Костюка. Зворушили до сліз присутніх спогади колишньої вчительки Григорія Меланії Степанівни Павлюк.
 

   На заході лунали численні поезії поета. У виконанні Орисі Шевчук, Катерини Панасюк Ірини Савчук та Вікторії Соломко прозвучали поезії «Мовчання», «Плач Єремії», «Коли сміються діти» та уривок з поеми «Вертеп».
   По закінченні заходу присутні переглянули музейну експозицію «З весни – у вічність» , яка була створена в минулому році в бібліотеці.
   Гірко і боляче перегортати сторінки життя людей, які молодими пішли від нас у небуття. Як правило, це люди, які несли важкий хрест боротьби за правду і справедливість. Було запалено свічку пам’яті. І не тільки, щоб пам’ятали, а щоб світліше було і на землі і в наших душах.
   Вірші, написані талановитим поетом Грицьком Чубаєм ще довго будуть відлунювати в серцях земляків. Адже це частинка його душі, частинка його особистого переживання, частинка його самого.
 

Радивилівщина: час, події, люди | Переглядів: 602 | Додав: ya_nazik | Дата: 28.01.2013 | Коментарі (0)

    Гірко і боляче перегортати сторінки життя людей, які молодими пішли від нас у небуття. Як правило, це люди, які несли важкий хрест боротьби за правду і справедливість безкомпромісно і чесно.
    Саме таким був і Григорій Чубай - талановитий, неординарний поет. Він прожив лише 33 роки. Магічне число, магічне життя, магічна творчість, дивовижним чином пронизана мотивами обраності та винятковості...
 

   Поет живе доти, доки його слова відбивають ритм у чиємусь серці, людина живе, доки згадка про неї змушує нас пам’ятати, що у світі не може стати менше добра без її присутності…
    Григорію Чубаю вдалось залишити свої слова тим, хто залишився після нього. Крім текстів, поет залишив свою історію, свій ліричний і трагічний сценарій життя.
З метою увіковічення пам’яті талановитого поета,перекладача, нашого земляка, уродженця села Березини, в сільській бібліотеці була створена музейна експозиція «З весни – у вічність».
    Експозиція складається з 4 розділів: «Чубай з роду Гетьманів», «У пошуках розуміння себе і світу», «Феномен Григорія Чубая», «Продовжуючи себе в дітях».
Переглянути музейну експозицію уже змогли багато жителів сільської ради: його ровесники, люди набагато старші, які знали його батьків, та і його самого, родина, сусіди, і, звичайно, молодь. Вони ознайомилися з маловідомими фактами життя і творчості поета, детальніше дізналися про його талант перекладача, художника, а ще доторкнулися до потаємних струн його душі, переглянули численні фотокартки, люб’язно надані для експозиції поетесою Марією Яковчук, вчителькою Григорія Чубая Меланією Павлюк та родиною Гетьман. Прикро, що багато земляків поета лише тепер відкривають для себе його неповторний талант.
     В січні 2013 року в день народження Грицька Чубая , в бібліотеці буде проведена презентація його творчості за участю родини, знайомих, однокласників і сусідів. А ще в цей день будуть лунати численні поезії нашого талановитого земляка, та спогади про нього.
    Музейна експозиція ніби створила відчуття присутності поета Григорія Чубая серед нас, земляків.
    Воскресити образ людини – це, мабуть, і є найкращим способом вшанувати пам’ять про неї.

Зав. ПШБ с. Березини Людмила Карлюк
Радивилівщина: час, події, люди | Переглядів: 559 | Додав: ya_nazik | Дата: 22.11.2012 | Коментарі (0)

    28 вересня у центральній районній бібліотеці відбулося урочисте святкування Всеукраїнського дня бібліотек, на яке завітали голова районної державної адміністрації Олег Васильович Бернацький та директор комбінату хлібопродуктів, депутат обласної ради, представник обласного благодійного фонду «Любіть Україну» Віктор Миколайович Желєзняк.
    Олег Васильович привітав всіх присутніх зі святом та вручив директору ЦСПШБ Людмилі Олексіївні Войтишиній подарунковий сертифікат на суму 1000 грн. на придбання для центральної районної бібліотеки мультимедійного екрана. Віктор Миколайович як представник фонду «Любіть Україну» подякував бібліотечним працівникам і місцевому краєзнавцю Надії Андріївні Мельник за популяризацію краєзнавства в нашому районі та видання книги «Святі місця землі моєї…» і подарував цифровий фотоапарат.
    На святі було проведено підсумки районного конкурсу «Кращий бібліотечний плакат». Начальник відділу культури та туризму райдержадміністрації Тетяна Олександрівна Шуст і директор ЦСПШБ Людмила Олексіївна Войтишина відзначили кращі роботи учасників конкурсу і нагородили їх грамотами та подарунками за творчий підхід щодо створення реклами бібліотечного закладу та його діяльності.
 

    В рамках програми свята відбулася презентація книги Надії Андріївни Мельник «Святі місця землі моєї…». Автор розповіла про історію її створення, про людей, які долучились до підготовки матеріалу та історичні факти, відображені в книзі. Священик Свято-Покровського храму с.Хотин о.Олександр Прокопчук та вчителька географії Хотинської ЗОШ Тамара Ковальчук висловили слова вдячності Надії Андріївні за цікавий зібраний матеріал, пригадали деякі історичні моменти, описані у виданні, поділились своїми спогадами.
 

    Учасники заходу переглянули електронні презентації «Тобі історія розкаже, як край наш жив» /до книги «Святі місця землі моєї…»/, «Життя бібліотек системи 2012 року у світлинах», підготовлені працівниками центральної районної бібліотеки.
Радивилівщина: час, події, люди | Переглядів: 637 | Додав: ya_nazik | Дата: 02.10.2012 | Коментарі (0)

   Нещодавно, палкі шанувальники заходів, які проходять в клубі «Надвечір’я» побували на святі позитивних емоцій, краси та поезії – на зустрічі з молодою обдарованою жінкою, нашою землячкою Хомяк (в дівоцтві Бречко) Раїсою Іванівною, яка пише прекрасні вірші. Лейтмотивом зустрічі стали слова гості «Не я пишу – душа співає». Пані Раїса народилася в мальовничому селі Пустоіванне на нашій прекрасній Радивилівській землі в сім’ї робітників Марії Іванівни та Івана Васильовича Бречко. Тут вона пройшла свої університети: вимовила перші слова мама, тато, Бог, Україна, хліб, любов. Закінчила Радивилівську середню школу №1, здобула педагогічну освіту, нині працює секретарем Крупецької сільської  ради.
   Теми поезій пані Раїси різні. У її віршах - і добра посмішка, і чарівна природа, і наказ, і питання, які звучать гостро і актуально. Є гнівні, осудливі, гострі – про тих, хто калічить рідну мову, хто проміняв життя на голку з дурманом, хто допустив зчерствіння душі або ж забув про совість…
 

    Були прочитані прекрасні зразки патріотичної лірики: «Моя Україно», «Пам’яті останкам солдата», «Вклоняюсь тобі, Україно!» та ін., яка закликає всіх не залишатися байдужим до долі держави.
    Прозвучали поезії, пройняті філософським осмисленням життя: «Істина», «Життя – це мить», «Ніколи не кажи ніколи», «Молитва до Бога».
    Червоною ниткою через творчість пані Раїси проходить тема любові до батьків, дітей. З великим трепетом присутні слухали поезії: «Материнська печаль», «Пам’яті тата», та вірші з циклу «Малечі».
    Досить цікавою є інтимна лірика, переповнена роздумами над тим, що таке жіноче щастя, як прихилити до себе долю, як пронести кохання через усе життя. Прозвучали поезії: «Любити», «Про вірне кохання», «Пісня любові» та ін.
 
    Значна частина доробку пані Раїси присвячена жартівливим та сатиричним віршам. Такі поезії, як «Зачіска», «Зустріч», «Примха жінки», «Сусідочка Клава» та ін. підняли настій присутнім і подарували хвилини справжньої насолоди.
    Хвилюючим був виступ талановитої землячки, бо її серце сповнене щастям, добром і любов’ю. ЇЇ вірші перепліталися з піснями у виконанні ансамблю надвечірянців «Ще не вечір».
 

    На закінчення заходу пані Раїса поділилася своїми мріями і планами на майбутнє. А ще, отримала численні поздоровлення, слова вдячності та квіти: від творчого наставника Євгена Гудими, колишньої вчительки Ганни Франко, односельчан, рідні та гостей.
 
    Це було неперевершено!
Радивилівщина: час, події, люди | Переглядів: 616 | Додав: ya_nazik | Дата: 25.06.2012 | Коментарі (0)

І пустота безмірна щогодини
Вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина,
Якщо мені від себе не втекти
 
 
    У культурі кожної країни є постаті, яких можна назвати "літературними грандами”. Вони мають величезний творчий доробок, їх книги видаються мільйонними тиражами, а їх імена є брендами.
    Та є інші. Автори, чиї імена рідко одразу спадають на думку, коли тебе просять назвати "відомих українських письменників”. Їх творчість не є такою масштабною, на їх книжках ніколи не ставиться штамп "бестселер”. Це є інший світ. Світ для обраних. Зі своїми правилами і своїми законами. І, можливо, що саме в його глибинах ховається загадкова таємничість національної душі.
    Таким центром мистецького життя був свого часу у Львові Грицько Чубай, який за недовгий свій вік спромігся не тільки створити цікавий літературний доробок і стати помітним в історії української поезії 20-го століття, але й лишити за собою чіткий слід світлої людини та особистості, промінь від якої, як від згаслої зірки, ще довго йтиме крізь час і простір до людського загалу.
    Грицько Чубай (1949 – 1982) – батько лідера гурту "Плач Єремії” Тараса Чубая. За словами Івана Дзюби, він був "однією з найпривабливіших і найзворушливіших легенд українського безчасся 70-80х років”. Він прожив лише 33 роки. Магічне число, магічне життя, магічна творчість, дивовижним чином пронизана мотивами обраності та винятковості.
    Григорій Петрович Чубай народився 23 січня 1949 р. у селі Березини Червоноармійського району Рівненської області в сім'ї колгоспників. Сім'я жила в типовій мазаній хаті – одна велика кімната, де всі були – двоє синів (Грицько мав старшого брата) і батьки. У кімнаті було багато книжок і величезна фонотека. "Картинна галерея" була зроблена з вирізок із журналу "Огоньок", там прекрасні репродукції були тоді. І всі свої знання Гриць черпав звідти, він ж не був ні в Ермітажі, ні в Ель Прадо, ні в Луврі, але ці репродукції і монографії художників, які видавалися тоді, в нього були. Він прекрасно на цьому розумівся, міг це оцінити. Так само музику – і класику, і сучасну, чого воно варте міг оцінити. Вже з дитинства малий Гриць допомагав батькам у господарці: виганяв худобу "на колгосп", де великий вигін, і частенько брав із собою книжки, зачитував друзям ті місця, які йому припали до вподоби. Також часто на вигоні вони грали у футбол, Грицько був і за тренера, і за капітана команди, бо володів м'ячем вправно. Знав напам'ять вірші Тараса Шевченка, приносив "Кобзаря" на луг та читав уривки з поем, і та поезія переймала більше, ніж почута на шкільних уроках, мабуть тому, що вмів Чубай декламувати з пристрастю, яка не залишала нікого байдужим. Любив він також і малювання: олівцем нашвидку накидав якусь пейзажну замальовку, або змальовував своїх друзів, що їм дуже подобалося. Ще школярем друкувався у республіканському журналі. Після закінчення Козинської середньої школи 1967 р. хотів вступити до Київського університету. Однак, цей намір закінчився на здачі документів. За антирадянську крамолу, яку жартома проголошували в університетському гуртожитку сімнадцятирічні абітурієнти, був навіть недопущений до вступних іспитів, зате отримав майже по життєво приставлених до себе "опікунів КДБ", котрі не спускали з нього свого всюдисущого ока. Всі спроби вступити до українських вузів були марними. Переважно на останньому іспиті Грицько отримував "двійку". У творі, який був написаний ним при вступі до Львівського університету, все-таки була знайдена помилка у вживанні "у" чи "в", про що ще можна було і посперечатися... Працював деякий час на Рівненському радіо, поки не "засікли". 
 Читати повну статтю...
Радивилівщина: час, події, люди | Переглядів: 5310 | Додав: ya_nazik | Дата: 30.05.2012 | Коментарі (0)

Вділи мені, доле,
за обрій тернову дорогу…
Григорій Чубай
 
   Епоха не цінує геніїв за життя – вона згадує про них надто пізно.

 

   Якась жорстока закономірність: час палить, нищить генія невблаганними вироками, а коли збагне, що дух його – безсмертний, схиляється в пошані й каятті. Найбільшим же страждальником за істину, безперечно, був Тарас Шевченко. І попереднє ж наше XX століття народило Василя Симоненка, Василя Стуса, Григорія Чубая.
   Такими словами розпочався вечір – портрет Григорія Чубая «З весни у вічність» в загально-освітній школі № 2 ім. П.Г.Стрижака для учнів 7 – 8 класів.
Провідний бібліотекар юнацького абонементу Олена Надорожна ознайомила учнів з життєвим та творчим шляхом Григорія Чубая - уродженеця с.Березини Радивилівського району. 16 травня цього року виповнилось 30 років від дня смерті поета.
 

   Закінчив Козинську десятирічку в 1966 році. Деякий час вчителював у с.Жабокрики, згодом переїхав до Львова, де працював вантажником, підсобним робітником.
   Ще в учнівські роки почав друкуватися в газетах, його вірші відзначалися свіжістю образів та глибиною авторської думки. Саме за непригладженість, за розкутість думки молодий поет зазнавав постійних переслідувань з боку охоронців тоталітарного режиму.
   У 1978 р. вступив на заочне відділення Літературного інституту ім. М.Горького в Москві, однак через тяжку хворобу закінчити його не встиг. Помер 16 травня 1982 року. Похований у Львові. Рівненська обласна „Просвіта” заснувала обласну премію ім. Грицька Чубая.
   До Спілки письменників прийнятий посмертно в 1991 році. Він є автор посмертно виданої поетичної книги "Говорити, мовчати і говорити знову”.
Учні школи читали вірші поета та спогади батьків, ровесниці Людмили Місюк.
Окрасою заходу був перегляд презентації про життєвий та творчий шлях Григорія Чубая.
   Присутні мали змогу ознайомитися з книжково-ілюстративною виставкою «Лиш 33  судилося йому», на якій були представлені твори автора та література про нього.
 

   Зараз про Григорія Чубая знає не багато шанувальників поезії Рівненщини. Хіба ті, що полюбляють сучасну українську музику, бо майже всі тексти до пісень гурту "Плач Єремії", лідером якої є син поета - Тарас Чубай, написані саме Григорієм.
Вечір проведено працівниками центральної районної бібліотеки спільно з вчителем української мови та літератури Галиною Варавою.
Радивилівщина: час, події, люди | Переглядів: 585 | Додав: ya_nazik | Дата: 17.05.2012 | Коментарі (0)

   Під час тижня дитячого читання в районній бібліотеці для дітей відбулася зустріч з юною поетесою Яриною Дейнекою ученицею 9-В кл. НВК "школа № 1 - гімназія", яка презентувала свою першу книжечку поезії "Вірні клавішам пальці" видану у м. Львів у видавництві "Українські технології", 2011р.
 

    У творчості юної поетеси гармонійно переплелися два основні види мистецтва - поезія та музика. Віршам Ярини властива поетична щирість, музична наснаженість. У цих віршах вгадується чутлива натура авторки, її небайдужість до навколишнього світу, який вона напрочуд поетично переосмислює. Ярина Дейнека подарувала читачам районної бібліотеки для дітей та публічно - шкільним бібліотекам району свою книжку поезій.
Радивилівщина: час, події, люди | Переглядів: 596 | Додав: ya_nazik | Дата: 27.03.2012 | Коментарі (0)

    Відчуття рідної землі - це найсвятіше, що дароване Богом людині. Воно починається з першого слова, мовленого дитині батьками рідною мовою, з першого пізнання історичної, культурної, духовної спадщини тієї малої батьківщини, де явився на світ. Вивчати і знати літературу рідного краю - святий обов'язок кожної людини, яка прагне мати майбутнє як для себе особисто, так і для свого народу і держави. Великий О. Довженко писав: "Людина завжди повинна знати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком!" Любі друзі, у фонди Радивилівської централізованої системи публічно-шкільних бібліотек надійшла нова література краєзнавчого напрямку.

   Хотілося б порекомендувати читачам літературно-краєзнавчий журнал Рівненщини Погорина №18/19 за 2011 рік. Тут надруковані прозові твори сучасних авторів С. Курінного "На перехрестях долі", Д. Годуна "Незаконнонароджений" та ін.; поезію М. Пасічника "Дерево обіч лісу", М. Степанюка "Моє Полісся - диво з див" а також дебют В. Люліч "Терпкий присмак осені" а для тих хто любить гумор М. Кащук "Якщо...", В. Титечко "Хабар за барана" та багато іншого матеріалу по літературознавству, історії, культурі.




 
 

    Літературно-критичний нарис Л. Воловець "Святослав Праск" - це глибокий і всебічний твір про життя і творчість члена Національної Спілки письменників України, лауреата літературних премій ім. Г. Чубая та ім. Світочів, відомого поета і прозаїка Рівненщини С. Праска, присвячена 70-річчю письменника і 50-ти річчю його творчої діяльності а також ін. авторів: Ю. Загорського "На острові", В. Ост "Сердце ангела", О. Євтушок "Пиво з абрикосів", А. Волошина "Моя душа і в сутінках відверта" та ін.
Радивилівщина: час, події, люди | Переглядів: 545 | Додав: ya_nazik | Дата: 22.03.2012 | Коментарі (0)

    На життєвому шляху ми зустрічаємо різних людей. Одні з них нічим не відрізняються від тисяч інших. Від деяких хочеться триматися подалі. Але є люди, зустрівшись з якими, ми зупиняємось, щоб їх краще роздивитись, ближче познайомитись. Бо є в них щось особливе, рідкісне в цьому світі. Ось, нещодавно радивільчани мали прекрасну нагоду відкрити для себе ім’я талановитої нашої землячки, звичайної жінки – пенсіонерки Марії Володимирівни Федорович. Окрім того, що пані Марія вродлива жінка, турботлива донька, ніжна матуся, любляча бабуся, вона чудово співає, пише прекрасні пісні, а ще навчає надвечірянців співу.
    Проте творчі здібності Марії Володимирівни проявилися не відразу. Спочатку жінка відкрила в собі талант співу, а ставши музичним керівником клубу «Надвечір’я» - талант створювати пісні.
    Пані Марія народилася і виросла в мальовничому селі Немирівка, де пройшли її дитячі та юнацькі роки. Любов до пісні їй привила мама Олександра Степанівна Мамчур, яка працювала завклубом в рідному селі. Потім було навчання в Бродівському педучилищі, Київському педінституті.
    Марія Володимирівна все своє життя присвятила дітям. На Київщині працювала вчителем музики в початкових класах, була завучем по навчально - виховній роботі. Праця пані Марії в школі була високо оцінена. Вона отримала звання вчитель – методист, відмінник народної освіти.
    В добірці Марії Володимирівни понад 20 пісень. Є серед них пісні патріотичного змісту, такі як: «Якби були у мене крила», «Козаки», «Калина, червона калина», «Милий край», «Любіть життя», «Відлітали у вирій лелеки». З великим інтересом присутні слухали пісні про нашу маленьку Батьківшину - Рівненщину, зокрема пісні: « Рівненщини край», «Слава Радивилівщині», «Радивилів – моє місто миле», «Привіт, Немирівко».


    Звучали на заході і ліричні пісні, такі як: «Дівчина – краса», «Ромашки». Але найтепліше глядачі сприйняли жартівливі пісні: «Покохала дідуся», «Добре налякався», «Поженилися сини» тощо.

 
   Вечір – портрет Марії Федорович завершився найулюбленішою піснею клубу - «Надвечір’я» на слова Ю. Музиченко.
    А потім героїню свята вітали численні гості: заступник голови райдержадміністрації Олександр Єфремович Дідук, в. о. голови районної ради Петро Васильович Ковальчук, керуючий справами районної ради Анатолій Григорович Тимошейко, представники міської ради, директор ЦСПШБ Людмила Олексіївна Войтишина, директор територіального центру соціального обслуговування Микола Іванович Малишкін, голова районної ветеранської організації Василь Андрійович Бондар, а ще численні друзі, знайомі, рідні.
    Свято справило на всіх присутній хороше враження. Пісні, створені цією талановитою жінкою ще довго будуть відлунювати в серцях глядачів.
Радивилівщина: час, події, люди | Переглядів: 600 | Додав: ya_nazik | Дата: 28.02.2012 | Коментарі (0)