Радивилів пов'язаний з легендами роду Радзівіллів, перших
власників містечка в шістнадцятому столітті.
У великого гетьмана Юрія
Радзівіла була дуже вродлива дочка Барбара. Овдовіла вона ще дуже молодою, а невдовзі
з допомогою родини ніби випадково дістала змогу познайомитися з
самим молодим королем Зиґмундом Августом.
Швидко
легенда мовиться, та не так швидко обставини життя змінюються. Через чотири роки Зиґмунд таємно одружився з Барбарою. І хоч як батьки молодого противилися визнанню незнатної Радзивилівни, після
багатьох перепон вона таки була коронована в Польщі. З цієї нагоди, розповідають, були
пишні учти в усіх маєтках Радзівілів, у тому числі і в нашому
Радивилові. З оказії свята в містечку звели новий тесовий міст через Слонівку,
на її березі й масові гуляння влаштували. Роздавали безплатно наїдки та напої, чим принадили й багатьох убогих городян, які про
Радзівілів ледве щось знали...
Але щастя Барбари
виявилося недовговічним. її свекруха - королева Бона, з якою пов'язані недобрі
пересуди і чиїм ім'ям називають одну з гір у Кременці (з руїнами середньовічного замку), якось
запропонувала Барбарі з'їсти яблуко „перемир'я". Привселюдно ножем
розрізала яблуко навпіл, одну половину простягнула невістці, другу з'їла
сама. Але народний поговір поніс через роки: на ніж з одного боку було насесено
отруту, і саме отруєну частину яблука запропоновано Барбарі. Невдовзі молода
королева тяжко занедужала, її тіло стало вкриватися пухирями, які, лопаючись,
розпросторювали такий сморід, що навіть прислузі несила було терпіти.
Барбара
померла, коли мала трохи більше тридцяти літ. Кажуть, привид Барбари досі
ходить по замку, в якому її отруїли. Донині нащадки роду Радзівілів по
жіночій лінії не мають щастя в особистому житті. А в Радивилові Барбара так і
не побувала, переказ стверджує, що тут випало побувати одному з нащадків роду - Янушу
Радзівілу, який у сімнадцятому столітті воював проти українських козаків під
Берестечком.
|