Революція гідності. Війна. Рівненщина

Пам'яті загиблих земляків - воїнів АТО



Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі сайту

Пошук

Категорії розділу

Легенди краю [21]
Музейні експозиції [1]
Радивилівщина: час, події, люди [39]
Майстерня слова [20]
Мистецькі грані [15]
Рідне місто моє, тебе я прославляю [13]
Марія Федорович [6]
Герої не вмирають [8]
Вірші Д.Суханова [2]
Наші видання [1]
м.Радивилів [29]
Хотинська сільська рада [7]
Ситенська сільсіка рада [13]
Михайлівська сільська рада [5]
Дружба [36]
Березинівська сільська рада [8]
Боратин [24]
Довгалівка [16]
Башарівська сільська рада [20]
Срібне [10]
Крупець [9]
Бугаївка [4]
Опарипси [3]
Добриводська сільська рада [13]
Теслугів [15]
Пляшівка [11]
Гранівка [7]
Козин [6]
Пустоіванне [15]
Іванівка [17]
Іващуки [5]
Зарічне [3]
Бригадирівка [12]
Немирівська сільська рада [19]
Жовтневе [35]
Підзамче [15]
Копані [6]
Острів [14]
Пляшева [21]
Рідківська сільська рада [17]
Григорій Комар [2]
Сестрятинська сільська рада [10]
Субота, 13.07.2024, 20:00
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Блог Радивилівської міської бібліотеки
"Краєзнавчий гід"

Каталог статей

Головна » Статті » Рідне місто моє, тебе я прославляю

У категорії матеріалів: 13
Показано матеріалів: 11-13
Сторінки: « 1 2

Сортувати по: Даті

Сл. і муз. М. Федорович

із циклу Радивилову – 450

1. Сьогодні я поїду за село,

   Де вітер вільний травами гуляє,

   Де б’є живе прозоре джерело,

   Де птах колосся жита заплітає.

Приляжу серед поля я на мить,

І в небо задивлюся я блакитне.

І так на цій землі захочу жить!

 І серцю буде все до болю рідне!

 

         Приспів: Нема ніде, як Рівненщини край,

                       Де всі струмки в один потік злилися.

                              Наш рідний Радивилів привітай

                              І села, що в віночок заплелися.

                              Нема ніде такого, як наш край!

                              За Бугаївку, друже, помолися.

                              Немирівку і Батьків пам’ятай,

                              Лев’ятину низенько уклонися!

 

2. Мене напоїть силою земля,

    Велична ця краса запалить душу.

   Я вірю, що природа окриля,

   Та вірити ще більше зараз мушу.

Цінуйте, друзі, кожну мить життя,

Любов цінуйте і єднання з світом,

Бо час летить – немає вороття –

І обліта осіннім жовтим листом.

 

         Приспів: Нема ніде, як Рівненщини край,

                       Де всі струмки в один потік злилися.

                              Наш рідний Радивилів привітай

                              І села, що в віночок заплелися.

                              Нема ніде такого, як наш край!

                              За Опарипси, друже, помолися.

                              Ти Крупець, Башарівку пам’ятай,

                              Михайлівці низенько уклонися!

 

Наш рідний Радивилів привітай

 І села, що в віночок заплелися

Рідне місто моє, тебе я прославляю | Переглядів: 962 | Додав: ya_nazik | Дата: 25.07.2014 | Коментарі (0)

Сл. і муз. М. Федорович

із циклу Радивилову – 450

1. Радивилів – моє місто миле,

    Мого діда і батька земля!

    Тут наповнились вітром вітрила,

    Тут душа заспівала моя.

Радивилів – моє місто миле ,

Ти дітей і внучат моїх край.

Навіки всім серця запалило

І згасати вогню не давай.

 

         Приспів: Радивилів – мій край,

                          Ти мене окриляй!

                          Ти мов в птаха розправлені крила.

                          Радивилів ти мій,

                                 Моє серце зігрій,

                                 Тут коріння моє,

                                 Моя сила.

 

2. Радивилів – моє місто миле,

   Земляків працьовитих земля!

   Ми для тебе життя присвятили,

   Щоб квітчали сади і поля.

Радивилів – моє місто миле,

Моя доля, Вітчизна моя.

Ти на світі найкраще, єдине,

Хай краса твоя вічно буя!

Рідне місто моє, тебе я прославляю | Переглядів: 542 | Додав: ya_nazik | Дата: 25.07.2014 | Коментарі (0)

Іван Мельничук

Я їздив по світу, де краще прожити,

Та доля назад привела у край свій,

Так приємно жилося у родині своїй,

Як тебе не любити, Радивилове мій?

 

Були скрути, хвороби, гоніння за віру,

Молився я щиро: «Не залиш, Боже мій!»

І багато збулося в тобі моїх мрій.

Як тебе не любити, Радивилове мій?

 

Щоб більше навчитись і більше пізнати,

Розлетілися діти, мов птахи у вирій,

Та ми не самітні, тут кожен нам свій

Як тебе не любити, Радивилове мій?

 

В Америці жив, душа говорила:

_ Це не для тебе, тут ти чужий.

Приїхав додому – щасливий такий.

Як тебе не любити, Радивилове мій?

 

Як вийду у місто, не дин усміхнеться,

І руку подасть у любові своїй.

Який добрий, ласкавий люд наш простий.

Як тебе не любити, Радивилове мій?

 

Стою на майдані – у захваті весь,

Чи бачили, друзі, колись десь такий?

Красується місто в оздобі своїй.

Як тебе не любити, Радивилове мій?

 

 

У великих містах є розбій, небезпеки,

Сирени «швидких» у темряві нічній.

А в тобі, напрочуд, лиш тиша і спокій.

Як тебе не любити, Радивилове мій?

 

Як з любов’ю до Бога і ближніх

Проводити будемо кожен день свій,

То зможем сказати від щирого серця:

-Як тебе не любити, краю ти мій?

 

Я вірю, настане колись та година,

Полюбите й ви, і в молитві своїй

Помолитесь щиро: «Наш Боже єдиний,

На наші серця своїм духом повій»

Щоб кожен із нас міг себе запитати:

«Чи люблю я тебе, Радивилове мій?»

Рідне місто моє, тебе я прославляю | Переглядів: 449 | Додав: ya_nazik | Дата: 25.07.2014 | Коментарі (0)

1-10 11-13