Каталог статей

     Коли на серці важко, коли душа болить від туги або коли шаленіє від щастя – поезія завжди в нагоді. Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність.

     29 листопада 2015 року центральна районна бібліотека запросила жителів міста на творчу зустріч з землячкою, талановитою і неординарною  особистістю, авторкою понад 500 поетичних творів, ніжною   матусею, найкращою бабусею, доброю сестрою, вірною   подругою, гарною господинею і  просто чарівною жінкою  Надією Вечорко /Марценюк/.

      Глядачі, які прийшли на захід, мали нагоду з перших вуст почути  її   маленьку розповідь про себе, родину, отримати відповіді та найпотаємніші запитання, відкрити її прагнення та  захоплення, мрії на майбутнє, а  головне – поринути у внутрішній світ, який відкрився їм у її  віршах.

      У виконанні пані Надії прозвучали численні вірші про Вітчизну, її долю, про синів,  батьків, зміст життя, низка ліричних та жартівливих віршів. Окрасою заходу були пісні на слова Надії Вечорко, які виконали учасники художньої самодіяльності клубу «Надвечір’я».

      Надія Вечорко не тільки  талановита людина, що пише вірші, а ще й активна учасниця ветеранського клубу «Затишок», що діє при територіальному центрі соціального обслуговування громадян, де є його солісткою і  ведучою різноманітних заходів.

      По закінченні зустрічі, ведуча заходу Лариса Рукінова презентувала книгу пані Надії «Я нічого в долі не просила…», яку з нагоди 60-річного ювілею  авторка отримала в подарунок від свого сина і його сім’ї.

     На адресу пані Надії також звучали слова подяки й шани, а ще оберемки квітів від колишнього вчителя Юрія Арламовського, директора Радивилівської ЦСПШБ Л. Войтишиної, керівника та учасників клубу «Затишок», «Надвечір’я», численних друзів та родичів.  

     Сподіваємось, що вірші, створені цією талановитою жінкою ще довго будуть відлунювати в  серцях глядачів.  Адже – це  частинка  душі Надії Вечорко, частинка особистих переживань, частинка її  самої.

     Яка душа, такі й вірші ...У кожному з нас живе поет ... Треба тільки це помітити.