Робота учениці Радивилівського професійного ліцею ІІ курсу групи № 9 Юзвяк Ганни/ Моє місто - Радивилів, у 1940-1992 роках - Червоноармійськ, до того - Радзивилів - розташоване на правому боці річки Слонівка, притоки Стару, за 100 кілометрів на південний захід від м.Рівного, поблизу міжнародної траси Київ -Чоп. Уперше Радивилів згадується в документах Луцького замку в 1564 році як маєток віденського воєводи Миколая Радзівілла (Радивша), званого Чорним, культурно-освітнього і протестантського діяча, родича князя Костянтина Острозького. Після Люблінської унії 1569 року Радивилів у складі Кременецького повіту Волинського воєводства відійшов до Польщі, що й пояснює пізніше написання його назви - Радзивилів. У роки національно - визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, в 1649 році та 1651 році, у Радивилові побували загони селянсько - козацького війська. Повстанський загін сформували й місцеві українці. Велика битва відбулася 28 червня - 10 липня 1651 року поблизу сіл Пляшева, Острів, Солонів, Рідків (нині Радивилівського району), відома в історії під назвою Берестецької. Саме із нею пов'язані різноманітні легенди та перекази нашого краю. Ось декілька із них.
|