|
Революція гідності. Війна. Рівненщина |
---|
Пам'яті загиблих земляків - воїнів АТО |
---|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Календар | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Друзі сайту |
---|
Пошук |
---|
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Українська Православна церква Київського патріархату. Знаходиться в місті Радивилів Рівненської області. Споруджена в 90-ї роки ХХ ст.
25 років тому, в травні 1990 року, Рада в справах релігії при Раді Міністрів УРСР прийняла рішення про реєстрацію парафій УАПЦ, а 7 червня 1990 року – зареєстровано її Статут (УАПЦ – Українська Автокефальна Православна Церква, а саме слово «автокефалія» у перекладі із грецької означає «сам собі голова»). Таким чином УАПЦ відділила себе від Московської церкви і розпочала своє офіційне функціонування із своїм Патріархом Мстиславом, інтронізація якого відбулася 18 листопада 1990 року в Софіївському Соборі міста Києва.
Російська (Московська) православна церква, у зв’язку із цими подіями, кваліфікувала УАПЦ як розкольницьку Церкву. Але клірики теперішньої УПЦ КП вважають це спробою утримування і залякування побожних, але ще не зовсім духовно прозрілих людей.
Серед перших парафій Радивилівського району, які перейшли до УАПЦ від РПЦ, були парафії Свято-Димитрієвської церкви с.Ситного, Свято-Троїцької церкви с.Крупця, Свято-Покровської церкви с.Козина, Свято-Соборо-Богородичної церкви с.Опарипсів…
У Радивилові у той час була утворена громада Свято-Покровської церкви (УАПЦ), яка згідно з «Довідкою №98, від 20.05.1991р., виданою Уповноваженим Ради у справах релігії при Раді Міністрів УРСР по Рівненській області» розпочала своє офіційне функціонування.
Лише за 4 роки змуровано й в основному вивершено величну церкву – в привокзальному мікрорайоні, на розі вулиць Садової і 24 серпня. В цьому заслуга як самих парафіян, так і їхніх численних помічників – місцевих керівників і працівників державних органів, промислових і сільськогосподарських підприємств, комерційних структур, меценатів із сусідніх районів і областей, українських громад у Франції і США.
Тимчасовим приміщенням під храм служила старенька хатина по вулиці Почаївська, поблизу каплиці Святої Рівноапостольної Марії Магдалини. З середини хати були вилучені деякі стіни, щоб створити хоча б невеличку залу. Наново перекрили дах. Із фанерних листів, на яких кріпилися ікони, було змонтовано іконостас. Правлячим архієреєм були освячені Престол та Жертівник, приміщення та все те, що необхідне для повноцінного Богослужіння.
1991 рік – започаткування громади /в цьому році громада відмовилась від права на по черговість у відправах богослужінь у храмі благовірного князя Олександра Невського, який знаходився у юрисдикції Московського Патріархату
1992 рік – освячення місця під забудову храму і спорудження його фундаменту
1993 рік – побудова основи, «коробка храму» ( в основному із колишньої царської цегли з колишнього розібраного приміщення суду, яке знаходилось на території будівництва храму
1994 рік – зведення і покриття оцинкованою бляхою куполів та встановлення хрестів над ними
1995 рік – виконання штукатурних робіт
1999 рік – відкриття та освята храму
29 вересня 1996 року відбулося урочисте освячення храму . Його провів Святійший Патріарх Київський і всієї України – Руси Філарет. Він освятив престол і храм, провів Божественну літургію. У Богослужінні брали участь і керівники єпархій : Рівненської і Острізької – Серафим, Житомирської і Овруцької – Ізяслав, Тернопільської і Кременецької – Іов, священники місцевих парафій. У святі взяли участь народні депутати України генерал – лейтенант В. Ігнатенко, М. Поровський, В. Червоній, керівники району і міста. У Радивилові на початку 90-х років минулого століття була утворена громада Свято – Покровської церкви. Одними із перших членів цієї громади були: Тетяна Куделко, Володимир Лащев, Петро Воронов, Георгій Боровий, П. Бельмас, Дмитро Кіт та ін. Приміщення під храм служила стара хатина біля каплиці Марії Магдалини по вул.. Почаївській. Постійного священника не було. Службу проводили почергово священники з сусідніх православних парафій.
Саме освячення «наріжного каменя», фундаменту для будови нового храму відбулося в серпні 1992 року. Поряд з священнослужителями нашого району у ньому брав участь молодий священник, 23 роки від народження, який закінчив Києво – Львівську духовну семінарію о. Тарас Сухожак, який і сам не знав і люди цієї парафії, що власне йому буде суджено Богом очолити цю парафію і будувати із вірними цієї церкви.
1997 рік – проведення іконописних робіт та системи опалювання в середині храму.
2005 рік – завершення будівництва церковно-парафіяльного будинку для проживання священика і його родини;
2012 рік – повторне оновлення іконописних робіт храму;
2013 рік – розпочато будівництво духовно-просвітницького центру на території храму.