Народився 1916 року на Луганщині. Звідти в 1939-му році призвався на дійсну військову службу. Кадрову службу проходив у Закавказзі у Гірсько – в’ючному артилерійському полку, в якому служив сержант Хіленко до кінця 1941 року. Там його і захопила війна. Був командиром відділення топорозвідки. Воював у 172-й стрілковій дивізії, якою командував генерал Краснов. Брав участь у визволенні Павлограда Дніпропетровської обл. Побував на кількох фронтах, бився з ворогом у Криму і на Дону, на Дніпрі і в Білорусії. У лютому 1944 року дивізія була перекинута в місто Рівне. Брав участь у визволенні міст Рівне, Дубно, Радивилів та операції «Бродівський котел». Воював під Берліном, визволяв Прагу. 172 стрілецька дивізія дістала почесне право повертатися на Батьківщину через ті населені пункти, у визволенні яких брала участь. 6 серпня 1945 року воїни пройшли строєм через Червоноармійськ. Був серед них і Іван Васильович. Помер на 95-му році життя. Хіленко прийнятий в почесні громадяни Радивилова.
Нагороджений: Орденом Червоної Зірки.
За бої на Сандомирському плацдармі одержав медаль «За відвагу».
Ящук В. Зріднився назавжди//Прапор перемоги.-1994.-5 лютого.
Фото з музейного архіву
 
| 
