|
Революція гідності. Війна. Рівненщина |
---|
Пам'яті загиблих земляків - воїнів АТО |
---|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Друзі сайту |
---|
Пошук |
---|
Категорії розділу | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Головна » Статті |
Всього матеріалів в каталозі: 553 Показано матеріалів: 471-480 |
Сторінки: « 1 2 ... 46 47 48 49 50 ... 55 56 » |
Євген Гудима Є свят в Україні багато, Перелік їх дуже рясний, Та тільки одне спільне свято Приходить до нас щовесни.
У День Чудотворця Миколи Городню придбав Радзивіл, Пливе п’ятий вік вже відколи, Містечко працює, як віл.
А свято це справді велике, І б’ються серця наші в лад, Бо тільки аж через піввіку Наступна прийде з таких дат.
І більшості з нас вже не буде, Хто знає, що буде колись? А нині громадою, люде, За землю свою помолись.
Щоб всі наші діти й онуки І правнуки їхніх дітей Не знали ні горя й розпуки, Жили в світі вільних людей.
Щоб доля їм випала гожа, Для йього найкраща з опор, Як Мати Почаївська Божа Візьме нас під свій омофор. |
Володимир Гуща Є на світі місця визначні, І міста, і столиці відомі Їм присвячують гарні пісні, І клянуться у вічній любові. Та не можуть найкращі слова Передати душевні пориви, Що там Прага, і що там Москва Коли в мене є ти, Радивилів.
Приспів: Хоч маленьке містечко моє, Та з потоків складаються ріки. Радивилів, ти був, Радивилів – ти є, Радивилів ти будеш навіки.
Дух звитяги тебе не лиша, Із славетних часів Берестечка, І живе ще козацька душа Неповторного мого містечка. Незабутні твої вечори, Твої верби спокійні, похилі. Де б не були ми, де б не жили – Нас чекає завжди Радивилів. Приспів.
Нас запитують часто про те, Ну за що тебе можна любити? Та питання для нас це просте – Тут потрібно лиш трішки пожити. Радивилівці, друзі мої! Дай Вам, Боже і щастя і сили! Хай назавжди в єдиній сім’ї Об’єднає нас всіх Радивилів.
Рідне місто моє, тебе я прославляю |
Переглядів: 826 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 25.07.2014
| Коментарі (0)
|
Сл. і муз. М. Федорович із циклу Радивилову – 450 Живемо на землі, де колись Наші предки по ній теж ходили, Берегти її вічно клялись І завжди її вірно любили.
Села наші рідні, луки і поля, І гаї привітні – батьківська земля! Ти єдину, Боже, ту місцину дав, Щоб до неї кожен серцем припадав.
Шлях старий у задумі лежить, Де Хмельницький ішов з козаками. За ті землі душа в нас болить – Там точились бої з ворогами.
Ваші ми нащадки – славні козаки. Слава вам, герої! Слава навіки! Ту священну землю, будем берегти, Бо любов палає у серцях завжди.
Ми завжди тебе будем любить, Крапля світу – земля наша мила. І без тебе не зможемо жить! Що за дивна у тебе та сила?
Радивилівщина – дружная сім’я! Наша тут колиска, наша тут рідня. Ми своїм нащадкам теж передамо Ту любов до краю, де ми живемо!
Рідне місто моє, тебе я прославляю |
Переглядів: 514 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 25.07.2014
| Коментарі (0)
|
Сл. і муз. М. Федорович із циклу Радивилову – 450 1. Сьогодні я поїду за село, Де вітер вільний травами гуляє, Де б’є живе прозоре джерело, Де птах колосся жита заплітає. Приляжу серед поля я на мить, І в небо задивлюся я блакитне. І так на цій землі захочу жить! І серцю буде все до болю рідне!
Приспів: Нема ніде, як Рівненщини край, Де всі струмки в один потік злилися. Наш рідний Радивилів привітай І села, що в віночок заплелися. Нема ніде такого, як наш край! За Бугаївку, друже, помолися. Немирівку і Батьків пам’ятай, Лев’ятину низенько уклонися!
2. Мене напоїть силою земля, Велична ця краса запалить душу. Я вірю, що природа окриля, Та вірити ще більше зараз мушу. Цінуйте, друзі, кожну мить життя, Любов цінуйте і єднання з світом, Бо час летить – немає вороття – І обліта осіннім жовтим листом.
Приспів: Нема ніде, як Рівненщини край, Де всі струмки в один потік злилися. Наш рідний Радивилів привітай І села, що в віночок заплелися. Нема ніде такого, як наш край! За Опарипси, друже, помолися. Ти Крупець, Башарівку пам’ятай, Михайлівці низенько уклонися!
Наш рідний Радивилів привітай І села, що в віночок заплелися
Рідне місто моє, тебе я прославляю |
Переглядів: 948 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 25.07.2014
| Коментарі (0)
|
Сл. і муз. М. Федорович із циклу Радивилову – 450 1. Радивилів – моє місто миле, Мого діда і батька земля! Тут наповнились вітром вітрила, Тут душа заспівала моя. Радивилів – моє місто миле , Ти дітей і внучат моїх край. Навіки всім серця запалило І згасати вогню не давай.
Приспів: Радивилів – мій край, Ти мене окриляй! Ти мов в птаха розправлені крила. Радивилів ти мій, Моє серце зігрій, Тут коріння моє, Моя сила.
2. Радивилів – моє місто миле, Земляків працьовитих земля! Ми для тебе життя присвятили, Щоб квітчали сади і поля. Радивилів – моє місто миле, Моя доля, Вітчизна моя. Ти на світі найкраще, єдине, Хай краса твоя вічно буя!
Рідне місто моє, тебе я прославляю |
Переглядів: 529 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 25.07.2014
| Коментарі (0)
|
Іван Мельничук Я їздив по світу, де краще прожити, Та доля назад привела у край свій, Так приємно жилося у родині своїй, Як тебе не любити, Радивилове мій?
Були скрути, хвороби, гоніння за віру, Молився я щиро: «Не залиш, Боже мій!» І багато збулося в тобі моїх мрій. Як тебе не любити, Радивилове мій?
Щоб більше навчитись і більше пізнати, Розлетілися діти, мов птахи у вирій, Та ми не самітні, тут кожен нам свій Як тебе не любити, Радивилове мій?
В Америці жив, душа говорила: _ Це не для тебе, тут ти чужий. Приїхав додому – щасливий такий. Як тебе не любити, Радивилове мій?
Як вийду у місто, не дин усміхнеться, І руку подасть у любові своїй. Який добрий, ласкавий люд наш простий. Як тебе не любити, Радивилове мій?
Стою на майдані – у захваті весь, Чи бачили, друзі, колись десь такий? Красується місто в оздобі своїй. Як тебе не любити, Радивилове мій?
У великих містах є розбій, небезпеки, Сирени «швидких» у темряві нічній. А в тобі, напрочуд, лиш тиша і спокій. Як тебе не любити, Радивилове мій?
Як з любов’ю до Бога і ближніх Проводити будемо кожен день свій, То зможем сказати від щирого серця: -Як тебе не любити, краю ти мій?
Я вірю, настане колись та година, Полюбите й ви, і в молитві своїй Помолитесь щиро: «Наш Боже єдиний, На наші серця своїм духом повій» Щоб кожен із нас міг себе запитати: «Чи люблю я тебе, Радивилове мій?»
Рідне місто моє, тебе я прославляю |
Переглядів: 434 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 25.07.2014
| Коментарі (0)
|
Радивилівщина: час, події, люди |
Переглядів: 512 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 11.07.2014
| Коментарі (0)
|
Вивченням Голокосту займаються вчені всього світу вже майже 70 років. За цей час вони відкрили та опрацювали велику кількість фактичного матеріалу як по Другій світовій війні в цілому, так і з історією голокосту зокрема. Темою винищення єврейського народу на теренах Рівненщини та зокрема Радивилівського району зацікавився місцевий краєзнавець, історик Юрій Григорович Арламовський. Він провів дослідження Голокосту в нашому краї: витоки, перші розстріли євреїв, організація єврейських гетто, знищення євреїв, ліквідація гетто, рятування євреїв. Дані матеріали він передав в читальний зал нашої бібліотеки.
Радивилівщина: час, події, люди |
Переглядів: 504 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 13.03.2014
| Коментарі (0)
|
29 листопада 2013 року минуло 9 років, як відійшов у вічність наш земляк,
відомий у нашому краї освітянин, партіот України, борець проти смути й зла
Анатолій Олексійович Копцюх. З волі Божої він прийшов у наш світ, щоб творити своєму народові добро і тільки добро. Тож нічого дивного немає в тому, що він ще зовсім у юному віці став сіячем розумного, доброго, вічного, а вся його літературна творчість невдовзі запломеніла щирою любов'ю до страдниці матері-України і її згорьованого народу: До сліз, до болю, до знетями Тебе кохаю, ненько, я. Одним із першочергових своїх завдань він вважав витравлювати із душ і сердець нашого народу меншовартісну зневіру, яку так вправно віками сіяли «доброзичливі» сусіди і «старші брати», а також вселяти в нашу свідомість віру в можливість здобути незалежність України і збудувати щасливе майбуття. Саме з цією метою автор, як тільки можна було, при найменшій можливості розкривав справжнє обличчя комуно-інтернаціоналістів, крючкотворців, які на словах тільки й жили, щоб об'єднати народи всіх національностей у єдину дружну сім'ю, а насправді Минулим краю очорнили, Перебрехали, ізвели... Разом з тим він славить українських повстанців, славних борців за омріяну у віках волю рідного народу, називаючи їх «цвітом нації», «лицарями святої боротьби», яких у радянський час безневинно вбивали «охрани партійні сичі» й «чекістські сатрапи-кати» лише за те, що вони понад усе любили Україну й на теренах рідного краю захищали своїх батьків, матерів, братів, сестер, синів і дочок від сваволі й зазіхань окупантів усіх мастей. При цьому з особливою зневагою Анатолій Копцюх розкриває не так зловмисні
дії «наїзників з чужого краю», як нелюдські злодіяння місцевих христопродавців,
вуходоносорів, сексотів, називаючи їх «дегенератами», «підлоти чорної творцями»
і «сичами»: Плюю вам в очі, лицедії, Продажні пси і стукачі, Незважаючи на всі їх мракобісно-огидні дії, автор ніколи не впадав у розпач і зневіру. Він завжди непохитно вірив у пришестя світлого, щасливого майбуття. Із того ж вірша: Я вас прокляв, дегенерати, Підлоти чорної творці.
Радивилівщина: час, події, люди |
Переглядів: 562 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 18.12.2013
| Коментарі (0)
|
«Герман Жуковський – видатний земляк, піаніст, композитор» Радивилівський край по праву гордиться своїми людьми. Саме люди з їх безмежним талантом і божим обдаруванням прославляли і звеличують донині свою малу батьківщину – рідну Радивилівщину, разом із культурно-мистецькою спадщиною залишили маленьку часточку свого серця своїм нащадкам. 31 жовтня 2013 року виповнилося 100 років від дня народження Германа Леонтійовича Жуковського (1913 – 1976)- українського композитора, заслуженого діяча мистецтв України 91958), народного артиста України, Лауреата державної премії СРСР (1950), який народився в місті Радивилів Рівненської області. Герман Леонтійович – автор дев'яти опер, серед яких: «Марина» (1939), «Честь» (1947),«Від щирого серця» (1951),«Перша весна» (1960), інших творів: моноопери «Дружина солдата» (1967), ряду балетів: «Ростислава» (1956), «Лісова пісня» (1961), «Дівчина і Смерть» (1971); 10 кантат, хорової симфонії «Живи і пам'ятай» (1976), творів для симфонічного оркестру, для інструментів з оркестром, автор камерно-інструментальних, хорових, вокальних творів, музики до багатьох кінофільмів. Саме в день народження Германа Леонтійовича і була проведена в бібліотеці година – присвята. Присутні знайомилися з біографією Германа Жуковського, його творчими доробками, послухали у запису концерт для скрипки з оркестром та романс «Сміються, плачуть солов’ї».
Радивилівщина: час, події, люди |
Переглядів: 455 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 02.12.2013
| Коментарі (0)
|