|
Революція гідності. Війна. Рівненщина |
---|
Пам'яті загиблих земляків - воїнів АТО |
---|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Друзі сайту |
---|
Пошук |
---|
Категорії розділу | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Головна » Статті |
Всього матеріалів в каталозі: 553 Показано матеріалів: 461-470 |
Сторінки: « 1 2 ... 45 46 47 48 49 ... 55 56 » |
народився 1980 року в с.Рідків, Радивилівського району Рівненської обл. Жив у селі Бронники Рівненського району. Разом з дружиною виховував доньок, будував будинок. Він не отримував повістки – був добровольцем. Коли Андрій прийшов утретє у військомат, то його таки забрали – якраз потрібен був водій. Рядовий Нечипорук Андрій був призваний згідно Указу в.о. Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 року «Про часткову мобілізацію». Служив водієм – санітаром в 51-й окремій механізованій бригаді. Біля 6-ї години ранку між Ольгинкою та Володимирівкою поблизу м.Волноваха Донецької області стався напад диверсійно-териристичної групи на загін українських військових. За словами очевидців: бойовики приїхали на двох інкасаторськихї автомашинах та двох позашляховиках, відкрили масований вогонь з гранатометів і ПЗРК, кулеметів. Під час обстрілу 22 травня 2014 року один із зарядів влучив у бойову машину, яка перебувала на блокпосту, що спричинило вибух боєкомплекту. Внаслідок бою 17 військових загинуло в т. ч. і Андрій та багато поранено. Андрія поховали на цвинтарі у рідному селі Рідків. У загиблого залишились дружина з 4 малолітніми дітьми та батьки. |
Є люди, яких не помічаєш поміж сотень інших, а поговориш – і відчуєш: перед тобою особистість, багата внутрішнім світом людина. Саме такою людиною є наш краєзнавець, журналіст, філолог, майстер поетичного слова Володимир Іванович Ящук. Володимир Іванович – член Національної спілки журналістів України, почесний член Національної спілки краєзнавців України, лауреат регіональної краєзнавчої премії «За відродження Волині», автор книги «Радивилів. Краєзнавчі матеріали» 2004 року видання, багатьох краєзнавчих публікацій у наукових збірниках, періодичних виданнях, редактор ряду краєзнавчих видань серії «Реабілітовані історією», автор багатьох фотоальбомів краєзнавчої тематики, розміщених в Інтернет-мережі, неодноразовий переможець обласного конкурсу на звання «Журналіст року». Як журналіст і краєзнавець широко представляє дослідження історії міста та краю, свої літературні твори і художні світлини на власному сайті. Нещодавно в Інтернет-центрі центральної районної бібліотеки відбулась презентація нової книжки Володимира Івановича під назвою «Радивилів у перегуках віків», що стало надзвичайно приємною подією для поціновувачів історії нашого краю. Презентація книги відбулась за участю автора, який розповів присутнім про задум підготовки і виходу книги, про матеріали, які лягли в її основу, про людей, які причетні до випуску цього видання. Це нове краєзнавче видання, присвячене 450-річчю від першої письмової згадки про місто, в основу якого покладені нововиявлені та маловідомі факти з історії Радивилова як одного з районних центрів Рівненщини та деяких навколишніх населених пунктів. Книга випущена накладом 500 примірників за сприяння голови районної ради Олександра Пастуха, міського голови Миколи Карапетяна та ініціативної групи волонтерів міста Ю.Вишніцького, Ю.Джуня, В.Мащука, А.Грисюка. Бібліотечними працівниками районної книгозбірні до уваги учасників заходу було представлено фото-презентацію життєвого і творчого шляху автора «Життя мого перлина – рідний край». Із його друкованими матеріалами присутні ознайомились під час перегляду виставки матеріалів «Вивчати рідний край – моє покликання». Ведуча заходу Людмила Белей наголосила на той величезний об’єм роботи по пошуку краєзнавчих матеріалів, яку проводить автор, ознайомила з його творами, науковими працями, а також з тими матеріалами, які представлені в Інтернет-мережі. В заході взяли участь голова районної ради Олександр Пастух, міський голова Микола Карапетян, які щиро подякували Володимиру Івановичу за його неоціненний труд, вкладений у створення книги, яка допоможе користувачам наших книгозбірень краще пізнати історію рідного міста і краю, пройнятися повагою до його минувшини і сучасності, сприятиме налагодженню духовного зв’язку між людьми різних поколінь. Начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Т. Шуст та директор ЦСПШБ Л.Войтишина подякували Володимиру Івановичу за чудове краєзнавче видання, яке так необхідне нашим землякам, в т.ч. широкому колу користувачів бібліотек системи, а також голові ради О. Пастуху та міському голові М.Карапетяну за цінні подарунки, які подарували бібліотекам району по три примірники книги. Щиро дякуємо автору і ми, бібліотекарі системи, за прекрасну творчу роботу, яка, надіємось, стане безцінним скарбом з популяризації історичного краєзнавства району. Сподіваємось, що ми будемо свідками виходу з друку його нових книг та досліджень.
Радивилівщина: час, події, люди |
Переглядів: 469 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 03.09.2014
| Коментарі (0)
|
Сл. і муз. М. Федорович із циклу «Радивилову – 450» 1. Радивилів – моє місто миле, Мого діда і батька земля! Тут наповнились вітром вітрила, Тут душа заспівала моя. Радивилів – моє місто миле , Ти дітей і внучат моїх край. Навіки всім серця запалило І згасати вогню не давай.
Приспів: Радивилів – мій край, Ти мене окриляй! Ти мов в птаха розправлені крила. Радивилів ти мій, Моє серце зігрій, Тут коріння моє, Моя сила.
2. Радивилів – моє місто миле, Земляків працьовитих земля! Ми для тебе життя присвятили, Щоб квітчали сади і поля. Радивилів – моє місто миле, Моя доля, Вітчизна моя. Ти на світі найкраще, єдине, Хай краса твоя вічно буя! |
Сл. і муз. М. Федорович з циклу «Радивилову – 450» 1. Сьогодні я поїду за село, Де вітер вільний травами гуляє, Де б’є живе прозоре джерело, Де птах колосся жита заплітає. Приляжу серед поля я на мить, І в небо задивлюся я блакитне. І так на цій землі захочу жить! І серцю буде все до болю рідне!
Приспів: Нема ніде, як Рівненщини край, Де всі струмки в один потік злилися. Наш рідний Радивилів привітай І села, що в віночок заплелися. Нема ніде такого, як наш край! За Бугаївку, друже, помолися. Немирівку і Батьків пам’ятай, Лев’ятину низенько уклонися!
2. Мене напоїть силою земля, Велична ця краса запалить душу. Я вірю, що природа окриля, Та вірити ще більше зараз мушу. Цінуйте, друзі, кожну мить життя, Любов цінуйте і єднання з світом, Бо час летить – немає вороття – І обліта осіннім жовтим листом.
Приспів: Нема ніде, як Рівненщини край, Де всі струмки в один потік злилися. Наш рідний Радивилів привітай І села, що в віночок заплелися. Нема ніде такого, як наш край! За Опарипси, друже, помолися. Ти Крупець, Башарівку пам’ятай, Михайлівці низенько уклонися!
Наш рідний Радивилів привітай І села, що в віночок заплелися. |
Сл. і муз. М. Федорович із циклу «Радивилову – 450» Живемо на землі, де колись Наші предки по ній теж ходили, Берегти її вічно клялись І завжди її вірно любили.
Села наші рідні, луки і поля, І гаї привітні – батьківська земля! Ти єдину, Боже, ту місцину дав, Щоб до неї кожен серцем припадав.
Шлях старий у задумі лежить, Де Хмельницький ішов з козаками. За ті землі душа в нас болить – Там точились бої з ворогами.
Ваші ми нащадки – славні козаки. Слава вам, герої! Слава навіки! Ту священну землю, будем берегти, Бо любов палає у серцях завжди.
Ми завжди тебе будем любить, Крапля світу – земля наша мила. І без тебе не зможемо жить! Що за дивна у тебе та сила?
Радивилівщина – дружная сім’я! Наша тут колиска, наша тут рідня. Ми своїм нащадкам теж передамо Ту любов до краю, де ми живемо! |
Сл. Євгена Гудими муз. Віталія Колесника 1. Приспів: Район із центром Радивилів – Піснею залишиться для нас Приспів. Краю мій, напоєний слізьми, Приспів. І нехай в далекій стороні
2. Мій краю, добре звіданий, знайомий, Приспів: Люби свій край, люби не для годиться, В тобі є стільки величі й звитяги Приспів. Козаччина в дні радості і суму – Приспів. Твої сини і дочки, рідний краю, Усього світу і міста, і ріки,
Рідне місто моє, тебе я прославляю |
Переглядів: 763 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 25.07.2014
| Коментарі (0)
|
Євген Гудима
Роки проходять і мчать далі, Як повз містечко поїзди. Несуть і радості й печалі, І в кожного свої сліди.
Казна пуста, в ній вітер віє, Обскубана, як той спориш, Та все ж містечко хорошіє, Ще б пак! – воно малий Париж.
Нам вороги наносять шрами, Питання стало на ребро. Ми ж вірим – час загоїть рани І стрілка вкаже на Добро.
І матимем країну сталу, Не пошкодуєм праці й сил, І посміхнеться з п’єдесталу Микола Чорний Радзівіл.
Роки приходять і відходять, Як повз містечко поїзди, Тож хай лишають у народі Лиш теплі спогади й сліди.
Рідне місто моє, тебе я прославляю |
Переглядів: 568 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 25.07.2014
| Коментарі (0)
|
Євген Гудима Спливли віки, покрилась пилом
Рідне місто моє, тебе я прославляю |
Переглядів: 545 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 25.07.2014
| Коментарі (0)
|
Євген Гудима "Наш радник Бог!" - У Радзівіллів Підземний хід зірвав він вчасно. Не запитаєш у мерця, Палили відьом на вогні. Тінь Пані в чорнім, кавалери
Рідне місто моє, тебе я прославляю |
Переглядів: 524 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 25.07.2014
| Коментарі (0)
|
Євген Гудима Ішло шістнадцяте століття Куняє тихо князь Микола І княжий гонор враз заграв – "Димів тут, бачу, не багато, Беззахисні без нас вони: "Беру твою городню, русич!
Рідне місто моє, тебе я прославляю |
Переглядів: 568 |
Додав: ya_nazik |
Дата: 25.07.2014
| Коментарі (0)
|