Іще зі шкільних літ ми захоплюємось подвигом трьохсот спартанців, які в бою під Фермопілами всі до одного загинули смертю героїв, але не здалися на милість ворога... А ось про інший подвиг, який здійснили триста героїв, ми знаємо куди менше, хоча йому виповнюється нині лише 357 років. Про цей подвиг багато писав український історик Микола Костомаров. ...їх залишилось приблизно триста. Козаки з останніх сил мужі захищалися на болотистому острівку від нападів польських шляхтичів. Нічого ті не могли вдіяти сміливцям. Вогнем з пістолів, шаблями й бойовими косами відганяли козаки ворогів. Після кількагодинної облоги шляхтичі вислали парламентера, який од ім М. Потоцького пообіцяв сміливцям зберегти життя, якщо вони здадуться. Ті, знак зневаги до життя і багатства на очах у шляхти "витягали з своїх кишень чересів усі свої гроші і кидали їх у воду" й з обуренням відхили пропозиції. Тоді Потоцький послав на них хоругви. Сам король прибіг дивитися на рідкісне видовисько. Вони обняли один одного і, прочитавши молитву, кинусь на поляків; жоден із них не розлучився з життям, не знищивши ворога й підбадьоривши товаришів. Ціла сотня полку Радзивілла загинула, перш і перебила безстрашних... Залишався лиш один із хоробрих; він скочив у човен почав відмахуватись косою. Чотирнадцять куль випустили у нього, а він все жив і тримався на ногах. Король пообіцяв йому життя, коли він складе зброю. Але козак відповів, "що він уже не дбає про те, щоб жити, а лише хоче вмерти, як справжній воїн".
| 
