Каталог статей

      народився 14 жовтня 1916 року. В 1941 р. пішов на війну. Служив в 430-му полку, 203 артилерійській дивізії. Воював за визволення  братської Молдавії, проходив з боями через міста Кишинів, Бендери, Рибниця, Балта, Дубоссари,  пізніше - міста Миколаїв, Запоріжжя.

      Нагороджений медаллю: «За Перемогу над Германією» та ювілейними медалями.

      служив в першому Українському фронті 522-гому стрілецькому полку, 170-тій стрілецькій дивізії. «Ми стояли в обороні. Наша військова частина займала територію Тернопільської області біля м. Заложці. Був даний приказ провести розвідку з боєм для виявлення вогневих точок противника. Завдання було успішно виконано, від «язика» командування дізналось про важливі відомості. За проведену операцію я був нагороджений командуванням медаллю «За бойові заслуги». 14 липня 1944 року І український фронт перейшов в наступ. Наша військова частина направлялась в напрямку на Броди, де було оточено понад 8 дивізій німецьких солдатів і офіцерів. Це вороже угрупування носило назву «Бродівський котел». Пізніше одержав важке поранення, госпіталь.» - розповідав Петро Мусійович. Закінчив військову службу в 683-му гвардійському важкого  танкосамохідного стрілецького червонопрапорного ордена Богдана Хмельницького полку.

     Нагороджений медаллю «За Перемогу над Германією в Великій Вітчизняній війні 1941-1945рр.»  

      народився в 4 квітня 1906 року. Пішов на війну в 1943 році. Служив в 5 гвардійській дивізії, в зенітній артилерії, полк-88. Почав свій бойовий шлях на озері Балатон. Проходив з боями через Вену, Прагу. Закінчився бойовий шлях Дмитра Петровича в Чехословаччині.

     Нагороджений медалями: «За взяття Вени», «За бойові заслуги», «За Перемогу»

     народився 12 листопада 1905 року. Призвався на фронт 1941році. Служив мінометником, а пізніше санітаром в І-ому Українському фронті. Після завершення війни працював в колгоспі ковалем. В 65 років пішов на заслужений відпочинок.

     Нагороджений медалями:

«За Перемогу», «За багаторічну працю»

     в 1941 році призивався на фронт.

    Нагороджений медалями: «За бойові заслуги», «За взяття Вени», «За Відвагу», «За взяття Берліна»

      народився 24 листопада 1919 року в с. Башарівка. У 1941 році пішов в ряди Радянської Армії. Службу проходив в м. Суми, де і застала Велика Вітчизняна війна. Обороняв Київ. Як молодий сержант гідно проходив з боями  визволяючи чимало сіл і міст. Одного разу, тримаючи бій, частина попала в оточення. Бій точився декілька днів, сили були не рівні. Як не тримались – частину розбили. З оточення виходили групами, по декілька чоловік. В 1943 році по стану здоров’я мене відправили в тил. В цьому ж році працював на військовому заводі в м. Куйбишеві, де і зустрів кінець війни.

     Нагороджений медалями: «За Перемогу», «За Відвагу»

       народився 8 листопада  1906 року. Під час Великої  Вітчизняної війни був артилеристом в І-ому українському фронті. З хвилюванням пригадував Михайло Юхимович бої за форсування річок Вісли, Одер, Ельби. «Йшли наші воїни в вогонь і в воду заради життя на землі» - розповідав ветеран. Відчуваючи свій священний обов’язок, визволяв міста Праги, Дрезден. Пройшли роки, а в пам’яті ветерана  не згасали прізвища воєнних побратимів: Свачка з Києва, Садовніка з Одеси, старшини Сіркова з Москви.

     Нагороджений медаллю «За Перемогу».

     народився в квітні 1916 року.  Призивався в 1944 році, приймав участь в воєнних діях в Німеччині.

     Нагороджений медалями: «20 років Перемоги», «25 років Перемоги», «50 років Перемоги», «Перемога над Германією»

      народився в липні 1908 року. Служив в І Білоруському фронті, а пізніше в ІІ Українському фронті, зенітником. Проходив з боями через Варшаву, визволяючи народ Польщі від німецько-фашистських загарбників. Назавжди запам’ятався Леоніду Михайловичу травень 1945 року – бій за взяття Берліну.

      народився 26 січня 1923 року. У 1944 році пішов на війну, щоб остаточно знищити фашистську навалу. Олександр Васильович воював в І Українському  фронті, в 106-му полку, в 4-тій гвардійській дивізії. Проходив з боями через Прибалтику, побував і у Фінляндії. Свій переможний бойовий шлях закінчив у Чехословаччині. По завершенню війни працював будівельником.

     Нагороджений медалями: «За Відвагу», «За бойові заслуги»